Як ви удобрюєте?

Оскільки зараз літо, і все активно росте в саду, ми хочемо скористатися можливістю, щоб надати інформацію про правильне садове добриво. Раз у раз чуєш фразу: «Це з мого власного саду; там немає добрив!». Але в цьому гордому вихвалянні нібито успішно вирощених фруктів та овочів є щось глибоко нелогічне. Якщо щось велике, то йому потрібно багато поживних речовин. Для рослин, яким необхідно сформувати цінний вміст, потрібна достатня кількість правильних речовин. З цієї причини важливо удобрювати правильно кожну по-різному використовувану частину вашого саду!

Чи має значення тип добрива?

Ні, не має. Кожне добриво – чи то компост, гній, чи кукурудзяне добриво – має свій вплив на склад ґрунту. І кожне добриво діє по-різному через свій унікальний склад. Зрештою,  потреби різних рослин також відрізняються: очиток скельний має інші потреби, ніж кущ дельфініума, а помідори знову ж таки мають свої особливі вимоги.

Всі рослини об'єднує те, що, окрім низки мікроелементів (таких як мідь, сірка, магній та інші), їм усім потрібні чотири основні поживні речовини:

• Азот – рушій росту та головний компонент білків, а також важливий елемент хлорофілу.
• Магній – ключовий елемент цього хлорофілу.
• Фосфор – переважно для стимулювання цвітіння.
• Калій – для зміцнення тканин і дозрівання плодів.

Різні рослини потребують різної кількості цих поживних речовин; інформацію про те, які рослини споживають більше, а які менше, дивіться у конкретних порадах щодо удобрення нижче.

А як щодо органічних добрив?

Відповідь на запитання "Чи органічні добрива кращі за мінеральні?" справді цікава. Згідно з сучасними знаннями про рослини, їм байдуже, чи надходить азот, фосфор, калій тощо з органічного чи мінерального добрива. Рослина здатна засвоїти поживні речовини лише у певній хімічній формі, доступній для коріння — інакше добриво не працює. Незалежно від того, чи це органічне добриво, чи ні, поживні речовини засвоюються не за їхнім походженням, а відповідно до потреб рослини.

Єдина перевага органічних добрив зазвичай полягає в тому, що вони корисніші для ґрунту та живих організмів, які в ньому мешкають. У крайніх випадках, якщо використовувати лише мінеральні добрива, можна зіпсувати ґрунт у саду — адже такі добрива не постачають гумус і відходи, які життєво необхідні для ґрунту та його мешканців.

Якщо ви використовуєте органічні добрива, пам’ятайте, що їм потрібно щонайменше три-чотири тижні (залежно від погоди), щоб розкластися в ґрунті, і лише тоді рослина зможе засвоїти поживні речовини. Тобто, щоб підживити рослину в квітні, органічне добриво (наприклад, рогове борошно або компост) потрібно внести ще в березні!
Мінеральне добриво особливо корисне, якщо ви хочете швидко забезпечити рослину великою кількістю поживних речовин. А є й проміжний варіант: змішані органо-мінеральні добрива — на органічній основі з додаванням мінералів.

Щодо підживлення: у більшості садових ґрунтів надлишок фосфатів, а от азоту зазвичай не вистачає. Тому комплексне добриво не завжди є доцільним. Якщо вносити забагато добрива, рівень поживних речовин може стати надмірним (а надлишок — не завжди на користь!). Краще підживлювати відповідно до потреб, а не за однією й тією ж схемою. Наприклад, якщо у ґрунті достатньо фосфатів, краще використати азотно-калійне добриво, а не повний NPK-комплекс (азот/фосфор/калій).
А як це з’ясувати? Варто раз на кілька років здавати зразок ґрунту на аналіз. Це дає змогу точно знати, що відбувається у вашому саду, і навіть заощадити на добривах, адже тест коштує приблизно стільки ж, як і одна-дві упаковки добрива. А найголовніше — ви краще дбатимете про свій ґрунт і захищатимете підземні води від забруднення.

Але досить теорії — перейдемо до практики! Давайте разом прогуляємось вашим садом:

Що потрібно підживлювати зараз? І передусім — скільки добрива потрібно використовувати?

Для балконних і горшкових рослин я використовую мінеральний ґрунт, наприклад, суміш для вазонів. У ньому добрива, що тривалий час зберігаються, їх можна легко перемішати граблями, і вони не вимиваються під час частого поливу. Запас добрив у якісному квітковому ґрунті, який зазвичай додає виробник, тримається близько шести тижнів. Після цього потрібно додаткове підживлення. Тому я додаю добриво тривалої дії під час посадки — 2–3 грами на літр ґрунту. Таким чином я забезпечую основне живлення для рослин до серпня/вересня. Також щотижня додаю невелику дозу рідкого добрива — 0,1–0,2 проміле — під час поливу (тобто 10–20 мл рідкого добрива на повну 10-літрову лійку). Знову ж таки: дотримуйтесь інструкцій виробника на упаковці добрива!

У кущових садах обсяг підживлення переважно залежить від маси, яку формують листя та квіти рослин. Я підживлюю альпійські кущі лише зрідка — жменею рогового борошна або невеликою кількістю компосту (один літр на квадратний метр). Сильно зростаючим кущам у клумбах можна дати близько 50 грамів комплексного добрива на квадратний метр навесні (приблизно в березні/квітні). Альтернативно — близько трьох літрів компосту на квадратний метр. Менш інтенсивно зростаючим кущам потрібно лише 30 грамів або 1,5 літра. У середині червня їх можна підживити ще раз, але трохи меншою кількістю.

У городах обсяг підживлення в основному залежить від типу рослин, адже овочі можна поділити на сильних споживачів (наприклад, капуста), середніх (наприклад, помідори) і слабких (наприклад, салат). Ось деякі індивідуальні рекомендації з підживлення:

Слабкі споживачі: Додайте 1–2 літри компосту на квадратний метр і, за потреби, додатково азот (приблизно 70 грамів рогового борошна на квадратний метр) і калій (приблизно 35 грамів калійно-магнієвого добрива на квадратний метр).

Середні споживачі: Додайте 2–4 літри компосту на квадратний метр і, за потреби, додатково азот (приблизно 120 грамів рогового борошна на квадратний метр) і калій (приблизно 70 грамів калійно-магнієвого добрива на квадратний метр).

Сильні споживачі: Додайте 4–6 літрів компосту на квадратний метр і, за потреби, додатково азот (приблизно 150 грамів рогового борошна на квадратний метр) і калій (приблизно 100 грамів калійно-магнієвого добрива на квадратний метр).

Важливо: Капусту, цибулю та моркву не слід висаджувати на ділянках, щойно удобрених гноєм. Такі рослини варто висаджувати на цих місцях лише наступного року. Є ризик несприйняття, оскільки деякі види гною приваблюють мух, личинки яких можуть проникати в рослини.

Під час підживлення газонів зверніть увагу на таке (як уже зазначалося у спеціальному розділі про газони): коли ви косите траву, ви також видаляєте з газону поживні речовини. З кожного кілограма скошеної трави виводиться приблизно 30 грамів азоту, 20 грамів калію та 10 грамів фосфору. Ці поживні речовини потрібно компенсувати. Декоративні газони потребують дещо менше добрив, ніж ті, по яких ходять або які перебувають під навантаженням. Зазвичай газони підживлюють кожні чотири-п’ять тижнів, починаючи з березня/квітня, завершуючи фінальним осіннім підживленням на початку або в середині вересня для підготовки до зими. Водночас, із появою добрив тривалої дії та спеціальних осінніх добрив можливі відмінності у графіку. Як ми постійно наголошуємо, необхідно уважно читати інформацію виробника на упаковках добрив для газонів. Це також допоможе відповісти на запитання, чи можна використовувати комплексне добриво замість газонного. Зверніть увагу на співвідношення елементів у складі комплексного добрива — азот: фосфор: калій. Для газонів ідеальне співвідношення — 10:3:3–5.

Щоб підживити дерева, спочатку потрібно розрізняти листяні та вічнозелені дерева. Їхні річні цикли росту суттєво відрізняються, тому й добрива їм потрібні в різний час.

Листяні дерева найбільше потребують поживних речовин на початку або в середині червня, а також у період із середини липня до середини серпня для другої хвилі росту. Після цього їх більше не слід підживлювати. Таким чином, перше внесення добрив для листяних дерев відбувається у квітні (близько 55% річної норми), друге — в червні (45%). Для плодових дерев і троянд ці показники можуть незначно відрізнятися — 50/50 або 60/40.

Вічнозелені рослини отримують першу порцію поживних речовин у травні, а другу, більшу дозу — в період із кінця липня до кінця серпня, коли формуються шишки. Тому розподіл підживлення для вічнозелених становить 35/65.

Кількість добрив також залежить від потреб рослини, тобто від маси, яку вона формує. Для невеликих хвойних достатньо близько 35 грамів комплексного добрива на квадратний метр на рік; для підтримуючого підживлення дерев і кущів — близько 50–70 грамів на м² на рік; а для плодових дерев, троянд і рододендронів можна застосовувати максимальну норму — до 100 грамів у кожну з двох доз.

Зверніть увагу: коріння дерев повинно мати доступ до поживних речовин у зазначений час. Якщо ви плануєте використовувати органічні добрива, потрібно врахувати час, необхідний для їх розкладання, додаючи його до зазначених термінів.

До речі:

Оранжерейні та кімнатні рослини також зараз перебувають у фазі росту — тож не забудьте регулярно підживлювати їх до жовтня.
Для зелених рослин використовуйте добриво для зелених рослин, а для квітучих — добриво для квітучих рослин, яке містить більше фосфору для стимулювання цвітіння.